 |
::
Навігація :: |
 |
|
|
|
|
|
::
Оголошення :: |
|
|
|
|
|
|
::
Статистика :: |
|
|
|
|
|
2.9. Які пристрої утворюють внутрішню пам'ять?
2.9. Які пристрої утворюють внутрішню пам'ять?
До складу внутрішньої пам'яті входять оперативна пам'ять, кеш-пам'ять
і спеціальна пам'ять.
1. Оперативна пам'ять
Оперативна пам'ять (ОЗУ, англ. RAM, Random Access Memory - пам'ять з
довільним доступом) - це швидке запам'ятовуючий пристрій не дуже
великого обсягу, безпосередньо пов'язане з процесором і призначений
для запису, зчитування і збереження виконуваних програм і даних, що
обробляються цими програмами.
Оперативна пам'ять використовується тільки для тимчасового зберігання
даних і програм, так як, коли машина вимикається, все, що знаходилося
в ОЗУ, пропадає. Доступ до елементів оперативної пам'яті прямий - це
означає, що кожен байт пам'яті має свою індивідуальну адресу.
Обсяг ОЗУ зазвичай становить від 32 до 512 Мбайт. Для нескладних
адміністративних завдань буває достатньо і 32 Мбайт ОЗУ, але складні
завдання комп'ютерного дизайну можуть зажадати від 512 Мбайт до 2
Гбайт ОЗУ.
Зазвичай ОЗУ виповнюється з інтегральних мікросхем пам'яті SDRAM
(синхронне динамічне ОЗУ). Кожен інформаційний біт в SDRAM
запам'ятовується у вигляді електричного заряду крихітного
конденсатора, утвореного в структурі напівпровідникового кристала.
Через струмів витоку такі конденсатори швидко розряджаються, і їх
періодично (приблизно кожні 2 мілісекунди) заряджають спеціальні
пристрої. Цей процес називається регенерацією пам'яті (Refresh Memory).
Мікросхеми SDRAM мають ємність 16 - 256 Мбіт і більше. Вони
встановлюються в корпусу і збираються в модулі пам'яті.
Більшість сучасних комп'ютерів комплектуються модулями типу DIMM
(Dual-In-line Memory Module - модуль пам'яті з дворядним розташуванням
мікросхем). У комп'ютерних системах на найсучасніших процесорах
використовуються високошвидкісні модулі Rambus DRAM (RIMM) і DDR DRAM.
Модулі пам'яті характеризуються такими параметрами, як обсяг - (16,
32, 64, 128, 256 або 512 Мбайт), число мікросхем, паспортна частота
(100 або 133 МГц), час доступу до даних (6 або 7 наносекунд) і число
контактів ( 72, 168 або 184). У 2001 р починається випуск модулів
пам'яті на 1 Гбайт і дослідних зразків модулів на 2 Гбайта.
2. Кеш-пам'ять
Кеш (англ. Cache), або сверхоперативная пам'ять - дуже швидке ЗУ
невеликого обсягу, що використовується при обміні даними між
мікропроцесором і оперативною пам'яттю для компенсації різниці в
швидкості обробки інформації процесором і дещо менш швидкодіючої
оперативної пам'яттю.
Кеш-пам'яттю управляє спеціальний пристрій - контролер, який,
аналізуючи виконувану програму, намагається передбачити, які дані і
команди найімовірніше знадобляться найближчим часом процесору, і
підкачує їх у кеш-пам'ять. При цьому можливі як "попадання", так і
"промахи". У разі потрапляння, тобто, якщо в кеш підкачати потрібні
дані, вилучення їх з пам'яті відбувається без затримки. Якщо ж
необхідна інформація в кеші відсутній, то процесор зчитує її
безпосередньо з оперативної пам'яті. Співвідношення числа влучень і
промахів визначає ефективність кешування.
Кеш-пам'ять реалізується на мікросхемах статичної пам'яті SRAM (Static
RAM), більш швидкодіючих, дорогих і малоёмкіх, ніж DRAM (SDRAM).
Сучасні мікропроцесори мають вбудовану кеш-пам'ять, так званий кеш
першого рівня розміром 8, 16 або 32 Кбайт. Крім того, на системній
платі комп'ютера може бути встановлений кеш другого рівня ємністю 256,
512 Кбайт і вище.
3. Спеціальна пам'ять
До пристроїв спеціальної пам'яті відносяться постійна пам'ять (ROM),
перепрограмувальна постійна пам'ять (Flash Memory), пам'ять CMOS RAM,
що живиться від батарейки, відеопам'ять і деякі інші види пам'яті.
Постійна пам'ять (ПЗУ, англ. ROM, Read Only Memory - пам'ять тільки
для читання) - незалежна пам'ять, використовується для зберігання
даних, які ніколи не вимагатимуть зміни. Зміст пам'яті спеціальним
чином "зашивається" у пристрої при його виготовленні для постійного
зберігання. З ПЗУ можна тільки читати.
Перепрограмувальна постійна пам'ять (Flash Memory) - незалежна
пам'ять, що допускає багаторазову перезапис свого вмісту з дискети.
Насамперед у постійну пам'ять записують програму керування роботою
самого процесора. У ПЗУ знаходяться програми управління дисплеєм,
клавіатурою, принтером, зовнішньою пам'яттю, програми запуску і
зупинки комп'ютера, тестування пристроїв.
Найважливіша мікросхема постійної або Flash-пам'яті - модуль BIOS.
Роль BIOS двояка: з одного боку це невід'ємний елемент апаратури, а з
іншого строни - важливий модуль будь-якої операційної системи.
BIOS (Basic Input / Output System - базова система введення-виведення)
- сукупність програм, призначених для автоматичного тестування
пристроїв після включення живлення комп'ютера і завантаження
операційної системи в оперативну пам'ять.
Різновид постійного ЗУ - CMOS RAM.
CMOS RAM - це пам'ять з невисокою швидкодією і мінімальним
енергоспоживанням від батарейки. Використовується для зберігання
інформації про конфігурацію і склад устаткування комп'ютера, а також
про режими його роботи.
Інтегральні схеми BIOS і CMOS
Вміст CMOS змінюється спеціальною програмою Setup, що знаходиться в
BIOS (англ. Set-up - встановлювати, читається "сетап").
Для зберігання графічної інформації використовується відеопам'ять.
Відеопам'ять (VRAM) - різновид оперативного ЗУ, в якому зберігаються
закодовані зображення. Це ЗУ організовано так, що його вміст доступно
відразу двом пристроям - процесору і дисплею. Тому зображення на
екрані змінюється одночасно з оновленням відеоданих в пам'яті.
|
|
|
::
Наша кнопка :: |
|
|
|
|
|
|
::
Реклама :: |
|
|
|
|
|
|
:: Посилання :: |
|
|
|
Ласкаво просимо на наш сайт informatuka.info. Тут ви зможете знайти повний курс лекцій з предмету інформатика, які допоможуть вам здобути кращі знання в області цієї галузі.
|
|
|
